21.02.2017 - 18:46

Іван Чиж привітав журналістів з професіним святомЧесть… Гідність… Совість… Обов‘язок… Любов… Який же високий символізм у цьому ряду означення найвищих характеристик устремлінь, прагнень, якостей людини і громадянина. І, як світла мета, – Україна!

Україна, вимріяна на холодних кам‘яних плитах і гартована жертовним полум‘ям Майдану, над яким, наче ангели, злетіли душі героїв Небесної Сотні… Україна, за яку віддавали і віддають своє життя у боротьбі за її свободу і незалежність тисячі найкращих, найдостойніших, найвищих у своїй славі синів і дочок… Україна – вічна! Бо у вічність пішли вони. Заради неї і заради нас, нині сущих. Нам належить жити гідно за себе, за них, для України нинішньої і прийдешньої.

Справедливим пошануванням їхнього невмирущого подвигу якраз і має бути Справедлива Україна: справедлива до людини, із забезпеченим гідним рівнем життя, достойною старістю, перспективною у своїй рідній країні молодістю, пошанованою високими життєвими стандартами трудовою продуктивною частиною суспільства. Україна для людини. Україна, на яку рівнялися б Європа і світ. Бо такої самопожертви, яку виявили українці, Європа не знала, світ не знав!.. Та й чи знатимуть колись?.. Бо це – у нашій генетичній пам‘яті з прадавніх часів, із глибочіні століть… Посади, трони, позолота, гроші, амбіції…- ніщо, мішура, пил… Винесені на хвилі революційних потрясінь «чолові» нерідко(та майже завжди!) виявляються дрібними, миршавими, неспівмірними Високій Волі Його Величності Народу і Всемудрої Історії… Усе уже було. Усе минає. І усе ще буде, братове-товариші Українці, побратими, брати і сестри!

Тільки не перемовчімо правди… Не піддаймося спокусі пересидіти у «своїй хаті скраю», не опускаймо рук та не дозволяймо комусь пришлому вирішувати нашу долю за нас.

Ми – українці! Ми і є Україна!

Звелись пророки у своїй Вітчизні, -
Всі поголовно подалися старцювати,
І милостинь на паперті просити
У неуків, що вміють гендлювати.

Де ж мудреці, де голови їх світлі?
Чому нахаби і хапуги нині «в тренді»?
Чого ж нам ждати в бідній Україні, -
Чи жити в славі, чи з ганьбою вмерти?..

Народе мій, чи мудрості у тебе стане
Збагнуть опісля бід і лих – крізь всі століття! –
Що не усе, коли киплять Майдани,
Спливає гідне, радше - зверху сміття…

А в самім пеклі, де вергав Везувій,
Згоряли, наче Данкові, серця –
У совість України били кулі…
І навіть впавши, Ви стояли до кінця!

І те, кому ганьба, ну а кому по славі справді слава
Дай, Боже, нам затямить й зрозуміти,
Що українці - МИ, а не якісь там приблудні- хазари,
І Україна наша – МИ! – а не лукаві й підлі сучі діти!

Іван Чиж,
заступник голови партії «Справедливість»

Коментарі, залишені відвідувачами сайту

  1. ХОРОШО.

    Комментарий от Михайло К — 23/02/2017 @ 11:01

  2. ХОРОЩО! Бігме ПРАВДА.

    Комментарий от Михайло К — 12/03/2017 @ 19:24

Вибачте, коментування на разі закрито