13.02.2017 - 16:05

Михайло КриськоЩодня, щогодини, щохвилини більшість українських засобів масової інформації демонструють бурхливі брехливі виверження. Декому подобається пафос енергійних слів і порвані сорочки на власних грудях окремих можновладців (начебто за злиденний народ!), а водночас – вони зовсім не цураються супердорогих іномарок та годинників, прихованих від людського ока маєтків, таємних закордонних рахунків, вишуканих “олігархічних” убрань…

Улюблене їх заняття – політичний торг. Вони жадібні, і тому продажні. Популізм нашої влади, багатьох «політиканів» паразитує на соціальних бідах, лукаво спрощуючи складне, безсоромно експлуатуючи найпростіші соціальні емоції, спокушаючи суспільство легкими шляхами до матеріального благополуччя та справедливості. Водночас їх популістські ідеї і гасла є політичною корупцією, обіцянки якого й грізні “прокльони” на адресу “ворогів народу” служать своєрідним хабарем утомленому суспільству.

Їм не знайоме почуття відповідальності, тому вони охоче втікають в позірну опозиційність. Проте тільки до пори до часу: насправді популісти марять владними кріслами. Вони потрібні їм, щоб зірвати “куш” і втекти за кордон, або знову в “опозиціонери”.

Популізм є ключовою складовою у розбудові гібридності у державотворенні. Постійна брехня посадовців та політиків утворює віртуальний імідж влади. В свою чергу віртуальність іміджу влади створює підгрунття для абсолютної керованності влади в руках закордонних центрів політичної влади. Популізм Президента України, Кабінету міністрів, Верховної ради України, окремих політиканів не тільки руйнує підгрунття національної безпеки держави, а й створює безповоротність нормального розвитку української держави, суспільства.

Популізм став реальною загрозою українській державності. За самою своєю природою він не здатен до конструктивної праці. Йому чужі національні, державні інтереси. Він украй далекий від того народу, за який так “уболіває”. Популізм миттєво розпізнає “своїх” і лучить їх у мережі корупційної змови.

Влада протиставила собі український народ. І це протистояння затягнулось вже на десятки років. РФ вже скористалась цим, привласнивши частину нашої території. Війна триває ще й тому, що ці «військові дії» вигідні багатьом олігархам. Це дуже гарний «бізнес»!

Протиставити цьому можна свідомою солідарністю здорових і творчих осередків суспільства, об’єднаних задля реального реформування країни.

Не так давно, ініціативна група вчених, громадських діячів звернулася до влади і народу із попередженням про загрози, що нависли над нашою державою. Зазначимо, що до ініціативної групи “Першого грудня” тоді увійшли: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський. У своєму зверненні учасники ініціативи наголосили, що наш народ перебуває між двома небезпеками: – це внутрішні труднощі, які вимірюються не лише економікою і корупцією, а насамперед слабким умінням влади і суспільства жити по-іншому; друга — це російська загроза. Окупація Криму поховала фальшиве «братерство». Учасники групи «Першого грудня» зазначали, що перед Україною стоїть ворог, який «ненавидить будь-який вияв незалежного українського мислення і кожного, хто на нашій землі прагне добра українській державі.

Не меншу повагу та підтримку співвітчизників сьогодні мають: Ліна Костенко, класик української літератури; Мустафа Джемілев, лідер кримсько-татарського народу; Святослав Вакарчук, музикант, лідер групи «Океан Ельзи; Левко Лук’яненко, громадський діяч, Герой України; Борис Олійник, поет, голова Українського фонду культури, Герой України, почесний Президент Європейського Форуму Миру (українська секція); Ніна Матвієнко, співачка, Герой України; Вячеслав Кудін, доктор філософії, голова Всеукраїнського товариства захисту та сприяння розвиткові духовної культури людини «Прометей»; Борис Патон, академік НАН України, Герой України.

Переконаний, протиставити популізмові можна лише громадянська зрілість, яка передбачає відповідальність за себе, необдурених, за своїх нащадків, за країну, в якій живеш і яка назавжди є твоєю Батьківщиною.

Моральні авторитети мають в черговий раз звернутися до Президента України, Кабінету міністрів, Верховної ради України, до українського народу із закликом, що тільки ми самі здатні захистити себе. «Якщо народ не боронить себе самостійно, то ніхто у світі не постане на підтримку такого народу». Українцям зараз важливо зберегти рішучість і мобілізованість. Супроти будь-яких загроз ми зобов’язані зробити сильну, справедливу державу, де не буде брехні, обману і компромісів з національною безпекою, демократією, ідентичністю та інтересами.

Сьогодні, на початку Нового 2017 року, ми звертаємося до моральних авторитетів Українського суспільства: підготуйте звернення до української влади із закликом до ясності, чесності та рішучості у їх діях. Говоріть з людьми щодня ясно і зрозуміло, аби країна була впевнена, що може з вами пройти шлях між загрозами. Український політикум несе важку вину перед нашим народом. І лише наша згуртованість навколо національних вартостей у час загрози здатна переважити минуле.

Переконані, що у нас ще є сили, саме молоді сили країни і є порятунком України. Збільшуйте число своїх прихильників, підтримуйте організаційні можливості молодших поколінь, продовжуйте викривати неправду та вимагати захисту прав і свобод кожної людини, але, найсуттєвіше, поширюйте свою небайдужість поміж усіх громадян України.

Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО – Геній і Пророк, знаково-культова постать українського народу, української нації, усіх слов’ян. Таку святість, пророцтво і надгеніальність він утвердив усією своєї життєдіяльністю. Вчімось любити Україну так, як любив її Т.Шевченко. Така повага, таке пошанування йому не просто закономірні, а природні… Вияв людської любові до великого Кобзаря велико-розмаїтий у всі часи нашої історії. Слід розумно використати цей значний потенціал наших геніїв, Т.Шевченка, Л.Українки, І Франка, нашого працьовитого народу на благо України.

Для того, щоб зрозуміти головні національні орієнтири, які б стали суспільним договором-обов’язком і для громадян, і для нинішньої влади, і для наступних поколінь пропонуємо моральним авторитетам, всім провідним громадським силам країни разом розпочати роботу над розширенням громадських кіл в усіх регіонах України, залучивши представників національних громад, релігійних діячів тощо. Діалог слід присвятити найважливішому - загальнонаціональному порозумінню всіх громадян України, миру та злагоді в державі, громадському контролю за владою на всіх рівнях, новим політичним стандартам, а також суспільним вимогам до бізнесу.

Інакше – смерть!…вічне рабство!…

Михайло Крисько,
в.о. голови Київської міської організації партії «Справедливість»

Коментарі, залишені відвідувачами сайту

  1. Дякую Іване Сергійовичу. Хоч одна людина зрозуміла наскільки це потрібно зараз не тільки нашим партійцям…

    Комментарий от Михайло К — 13/02/2017 @ 19:17

  2. Цю роботу мають проводити партійні організації на місцях, чого чекаємо? Кожен несе відповідальність за теперішній стан справ в країні!

    Комментарий от Дмитро Р — 21/02/2017 @ 20:14

Вибачте, коментування на разі закрито