7.04.2017 - 21:37

Чиж Іван СергійовичНесвяткові роздуми до дня народження партії «Справедливість»

8 квітня 2000 року на політичній карті України з‘явилася політична партія «Всеукраїнське об‘єднання лівих «Справедливість». Партія створювалася, як реакція, з одного боку, на гострий дефіцит справедливості у суспільному, економічному і політичному житті України, а з іншого, як реалізація давно очікуваної та визрілої потреби об‘єднання прогресивних лівоорієнтованих патріотичних сил перед загрозою реакційного реваншу кланово-олігархічної зграї та прислуговуючих їй під патріотичним прикриттям праворадикальних утворень.

Уже на своєму Установчому з‘їзді за присутності майже тисячі делегатів і запрошених, у тому числі лідерів основних діючих на той час в Україні лівих партій, ВОЛ «Справедливість» дала жорсткі та справедливі оцінки процесам злодійської приватизації, руйнуванню стратегічних основ національної економіки, котре призвело до занепаду промислового виробництва та масового безробіття, безоглядної лібералізації із п‘ятизначними цифрами зростання цін та інфляційними обвалами, тотальному нищенню села, доведенню до жебрацького становища освіти, науки, культури, позбавлення будь-якої позитивної перспективи у своїй Вітчизні молоді…

Висунувши стратегічним гаслом партії заклик: «За справедливу Україну!», партія його скороченим варіантом – «За СправУ!» - продемонструвала прагнення дії, закликала до цього інші ліві сили аби, не чекаючи, коли влада впаде до рук уже робити усе можливе для поліпшення життя людей та зміни курсу реформ на користь трудової частини суспільства. «Наша влада – завтра, рятувати людей і Україну – сьогодні!» - так максимально конкретно кликали справедливці до роботи. На жаль, ліві партії продовжили «змагання за рейтинги», а їхнє взаємне
поборювання та розпорошення призвело до нинішньої маргіналізації, якщо не вживати ще гостріших оцінок…І навіть пізніші переговорні процеси та заявлені об‘єднання і союзи відчутних результатів не дали.

Прикро визнавати, що оцінки, виголошені 17 років тому на нашому першому з‘їзді, не тільки не втратили актуальності, але й ще більше актуалізувалися. Ми попереджали уже тоді, що ліва політична течія в
Україні постала перед гострою необхідністю якісного нового осмислення суспільно-політичних і соціально-економічних реалій та вироблення адекватної стратегії і тактики. В іншому випадку ліві партії втратять
реальний вплив на розвиток процесів у суспільстві і державі, перетворяться у формальний атрибут, ширму псевдодемократії, у своєрідного політичного статиста у грі конкуруючих праволіберальних угрупувань різного гатунку або й зовсім зійдуть на узбіччя політичного життя.

Як бачите, стовідсоткове попадання!.. Погляньте на нинішній український парламент мультимільйонерів та мільярдерів, на приватизований олігархами політикум, - і ви збагнете, як далеко зайшло. Оце патякання про любов до «Ойчизни» та до її люду – ніщо інше, як блуд і глум над Україною і українським народом із чиїх би уст – владних сьогодні чи сьогодні опонуючих владі – це не звучало…

Чому так сталося? Де були ліві, особливо парламентські ліві сили? І про це ми наголошували на Установчому з‘їзді. Зокрема, підкреслювали, що гостра криза лівих партій усупереч самовпевненим заявам новітньої партноменклатури зумовлена непомірними амбіціями їхніх лідерів, котрі «перевіряли свої рейтинги» замість
поєднання зусиль і спрямування їх назустріч суспільним очікуванням. Усі спроби об‘єднання наштовхуються на хворобливу, амбіційну реакцію високих партійних функціонерів, які, нерідко, фразою маскують корисливість
власного політичного інтересу. І у цих оцінках ми праві: маємо те, що маємо…

Боляче визнавати, що Україна без лівих у владі, як птаха з одним та ще й скаліченим крилом, - і не летіти, і не йти… І проблеми сімнадцятилітньої давнини видаються сьогодні дитячими хворобами у порівнянні з тими бідами, що випали Україні сьогодні… Та ще й війна!… І все ж без лівих патріотів, без нашої праці, без нашого подвижництва Україні не піднятися на гідну висоту. Пам‘ятаймо про це і працюймо для цього.

У творення партії вклали свій талант, свою любов, свою працю тисячі і тисячі справжніх українських патріотів. Ми повинні згадати усіх поіменно! Ми - не минуле, ми – «Справедливість», – майбутнє України! Давайте ж
творити його спільно, пам‘ятаючи кожного, хто був з нами на нашому шляху, ставши сьогодні поруч, плечем до плеча.

З днем народження, рідна «Справедливість»! Вітання Вам, товариші, друзі, побратими!

Коментарі, залишені відвідувачами сайту

  1. Дякую Іване Сергійовичу. Гарний вступ. А що далі?…
    Чуда не буде. Треба перти плуга. А тих, хто має це робити - раз, два і …

    Комментарий от Михайло К — 09/04/2017 @ 22:11

  2. Роздуми справедливі, але від них віє лише ностальгією по втраченому часу для лівих соціалістичних формувань про об’єднану партію для усунення теперішньої наскрізь корумпованої олігархічної влади в Україні

    Комментарий от Ростислав Чапюк — 11/04/2017 @ 4:58

Залишити коментар