20.08.2017 - 09:44

Михайло КриськоЗВЕРНЕННЯ

Київської міської організації партії «СПРАВЕДЛИВІСТЬ»

Друга світова війна — наймасштабніша світова війна в історії людства, почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора«Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.

2 вересня 1945 року підписанням акту капітуляції між військами союзників з одного боку і урядом Японії — з іншого офіційно закінчилася Друга світова війна. За Радянський Союз документ на борту лінкора Міссурі підписав генерал-полковник Кузьма Дерев’янко — українець за походженням.

Напередодні чергової річниці початку та закінчення Другої світової війни, ми, активісти Київської міської організації партії «СПРАВЕДЛИВІСТЬ» звертаємося до усіх чесних людей, українців за кордоном, відвідайте старі цвинтарі, братські могили, одинокі могилки наших предків, козаків, приведіть їх в порядок, покладіть свічку в Пам’ять наших земляків.

Це вже практикується в європейських державах – у Польщі, Франції, Німеччині, в прибалтійських країнах.

Пам’ять про наших предків є головним богатством нашої душі. Адже для того щоб ми зараз жили й були такими, які ми є, багато поколінь людей створювали наше суспільство, робили життя таким, який ми бачимо сьогодні. Та й у нас самих – пряме продовження моральних, культурних, історичних цінностей наших дідів і прадідів.

Пам’ять про зниклих рідних, близьких, родичів також, а може навіть більш свята, чим пам’ять про видатних діячів минулого. «Під кожною могильною плитою – світова історія», – говорив Г. Гейне. І дійсно, кожна людина неповторна у своїй індивідуальності, кожний залишає свій слід у житті, пам’ять про свої справи, думки, життєві устремління. Про це ми повинні постійно пам’ятати, це ми повинні чітко усвідомлювати, щоб продовжувати жити в мирі і злагоді, залишатися повноцінними людьми.

Саме минулі покоління створили нас теперішніх, підняли наші думки й почуття до вершин людської мудрості. Тому ми завжди повинні зберігати у своїй пам’яті слід тої людської краси, той вогонь, що висвітлював життя зниклих, вогонь, що вони передали нам, а ми передамо нашим нащадкам. Адже кожна людина як ланцюжок, одна з ланок у міцному вічному ланцюзі, що з’єднує минуле й майбутнє. Чим більше дорожить людина пам’яттю своїх батьків, дідів і прадідів, тим краще усвідомлює вона своє місце у цьому світі, тим глибше почуває свою відповідальність за майбутнє. У наших предках – корінь нашого нинішнього існування, джерело нашої честі, совісті, гідності.

Ми повинні берегти пам’ять про померлих, тому що, як сказав В. А. Сухомлинский, у кого немає в душі минулого, у того не може бути й майбутнього. Могили померлих, близьких нам людей є відбиттям нашої душі. Акуратна й доглянута, вона передає нашу любов, пам’ять. Вона символізує продовження життя людини в наших серцях. Так само як забуті могили – наша байдужість.

Наші діди й прадіди - видатні герої великих історичних воєн, учасники переломних моментів історії. Вони боролися за наше щасливе майбутнє, за те, щоб ми зараз одержали можливість жити у мирі й спокої. Зараз, на жаль, про це забувають.

У кожній нашій сім’ї з покоління в покоління передаються спогади, оповідання про Першу світову, Велику Вітчизняну війну, Другу світову війну, у яких брали участь наші діди (прадіди), дбайливо передаються фотографії, записи, зроблені їхньою рукою,  враження від тих подій. І що б зараз не говорили з приводу того, мала сенс чи ні та війна, праві були ми чи ні, – не повинно існувати такого питання. Серед нас є ще люди, які, не будучи самі живими свідками в ті роки, беруться засуджувати й переробляти історію. В докір подібним горе-критикам необхідно зберегти світлу пам’ять про наших предків і передати майбутнім поколінням

Світ не повинен забувати жахи Другої світової, Великої Вітчизняної війни, розлуку, страждання і смерть мільйонів людей. Це було б злочином перед полеглими, злочином перед майбутнім. Пам’ятати про війну, про героїзм і мужність людей, боротися за мир - обов’язок всіх, хто живе на Землі.

Нашої уваги й участі вимагають і ті, хто живе зараз – нинішні старенькі дідусі й бабусі. Вони відчувають, що їхній час спливає й найбільше потребують до себе уваги, допомоги, підтвердження того, що пам’ять про них збережеться в серцях дітей, онуків, правнуків. Тому варто іноді відкласти всі свої заняття, сісти поруч і попросити розповісти що-небудь про себе. Ви ніколи не пошкодуєте про час, витрачений на те, щоб їх вислухати. Хвилини уваги з вашого боку продовжать життя цих поважних людей, а ви почуєте багато цікавого й повчального, важливого для нашого духовного розвитку.

Михайло Крисько, в.о. голови Київської міської організації

партії «Справедливість»

Коментарі, залишені відвідувачами сайту

Поки що немає нічого.

Вибачте, коментування на разі закрито