14 липня 2013 року в селі Толокунь, Вишгородського району Київської області відбулось відкриття пам’ятного знаку канонерському човну “ВЕРНЫЙ” Пінської військової флотилії і його героїчному екіпажу, який загинув 25 серпня 1941 року.

Ця акція була присвячена 72-річниці початку Київської оборонної операції. Канонерський човен “ВЕРНЫЙ” Пінської військової флотилії, загинув у серпні 1941 року на 1030 кілометрі ріки Дніпро в районі села Толокунь в нерівному бою з фашистськими літаками, захищаючи столицю України місто-герой Київ.

Чудновець Олександр Миколайович, керівник Київського військово-історичного товариства, розповів присутнім про історію будівництва канонерського човна «Верний» в 1898 році, який брав участь в громадянській війні з березня 1918 року по серпень 1920 в якості бронекатера, потім як річковий канонерський човен «Гнівний» Дніпровської військової флотилії. Після війни чрвен пройшов капітальний ремонт в Києві, напередодні Великої Вітчизняної війни був включений до складу Пінської військової флотилії (командир – старший лейтенант Терьохін О.Ф.).

В перші дні війни зенітники човна під час авіаційного бомбардування збили німецький бомбардувальник Ю-88. З 30 червня човен знаходився на маневровій базі на річці Прип’ять в районі населених пунктів Лунинець, Мозир, Петриков, Наровля, Чорнобиль. З липня 1941 року човен «Верний» ввійшов до складу Дніпровського загону річкових кораблів ПВФ, в районі Ржищев – Ходоров, вів боротьбу з німецькою артилерією, забезпечував охорону мостів в районі Канева.

В серпні 1941 року екіпаж човна з групою кораблів був направлений в район міст Черкаси – Кременчук, 11 серпня в районі села Тарасівка вступив в нерівний бій з німецькими танками та польовою артилерією. Отримав багато пошкоджень, але вже 17-19 серпня брав участь в Каневському прориві кораблів Дніпровської ОРК ПВФ до Києва.

25 серпня 1941 року виконуючи завдання із знищення німецької переправи через Дніпро в районі сіл Сухолуччя-Толокунь, отримавши значні пошкодження від авіанальоту 18 німецьких літаків, човен затонув. Особовий склад човна «Верний» за бойові заслуги був представлений до нагородження орденом Леніна, а командир човна Терьохін О.Ф. та старший боцман ст. 2 ст Щербина Л.С. представлені до найвищої нагороди – Героя Радянського Союзу (нагороджені орденами Леніна посмертно).

Доля канонерського човна «Верний» до кінця не досліджена. Пошукові роботи продовжуються. Враховуючи героїзм моряків, виявлений в перші місяці Великої Вітчизняної війни 14 липня 2013 року, при відкритті пам’ятного знаку канонерському човну “ВЕРНЫЙ” Пінської військової флотилії, присутніми було прийнято рішення про підготовку подання до адміністрації Президента України щодо представлення моряків до найвищої нагороди – Героя України. Ініціативу Чудновця Олександра Миколайовича, керівника Київського військово-історичного товариства, підтримали Європейський Форум Миру (віце-президент ЄФМ (українська секція – Ромащенко В.М., Всеукраїнське товариство захисту та сприяння розвиткові духовної культури людини «Прометей» (голова – Кудін В.О.), Український фонд пошуку «Пам’ять»  (голова – Крисько М.О.) та партія “Об’єднані ліві і селяни”.

15—19 вересня Дніпровська флотилія вела останні бої під Києвом. Чотири монітора та декілька катерів, поки не вийшли снаряди, били по переправі німецькі війська. Коли вже був витрачений весь боєзапас, моряки взірвали свої кораблі, піднявши на них сигнали: “Помираю, але не здаюсь!” Жоден корабель флотилії так і не дістався ворогу.

Михайло Крисько, член Політради партії «Об’єднані ліві і селяни», голова президії Українського фонду пошуку «Пам’ять»